Стара система навчання недієздатна


Добрий день. Знайшов цікаву статтю і вирішив поділитися. Дуже вже близька ця стаття до мого настрою саме в цій сфері.
Насолодлжуйтесь!

Забудьте все, чему вас учили в школе!

Я сказал своим детям: «Вы все время жалуетесь на школу. Если вам там не нравится – не ходите. Меня это совсем не волнует».

И что же? Они бросили мне вызов. Они не бросились колоться героином. Они не помчались делать себе татуировки. Нет, они пошли в школу. Как они осмелились?! Я не пытался применить к ним реверсивную психологию, нет – это для людей, которые боятся говорить правду.

Мои дети могут делать то, что им захочется. Я даю им не свободу, но выбор. Они выбрали тюрьму. Хорошо.

Для меня школа была психиатрической больницей, где мне насильственно скармливали следующие препараты:

1. Куча фактов. На лекциях я спрашиваю аудиторию: «Когда родился Карл Великий?» Я еще ни разу не получил ответа с ошибкой менее чем в двести лет. Исследования показывают, что в течение 45 минут после урока мы забываем 90% того, чему нас учили. Наш мозг еще нужно убедить, что факты достойны запоминания. Если он видит страсть или испытывает восторг – тогда это происходит. Но скучные факты быстро испаряются.

2. Перфекционизм. В школах прославляют за пятерки и наказывают за тройки. Когда дочь говорит мне, что получила 5+, я спрашиваю, почему ей хочется ходить на уроки, которые даются ей так легко. Тройка дает гораздо больше: она показывает, чему вам следует научиться, в чем вы, возможно, не заинтересованы.

3. Кланы. Мой лучший друг Джимми Бьондо ткнул меня в спину, когда я стоял у своего шкафчика. Я упал и заплакал. Кажется, мне было 15. В школе вам приходится выбирать друзей из узкого круга людей. Это приводит к дружбе, окрашенной в политические тона, к злорадству, к сплетням, к дружбе, как она описана в «Повелителе мух». Да, я тот самый уродливый мальчик, который в книге погиб. И да, я не читал эту книгу в школе. Я прочел ее краткое изложение.

4. Наука и математика. Хотя это чудесные предметы, мне часто кажется, что от моих детей ждут, что они отбросят свою склонность к творчеству на самом пороге школы. Все заставляют зубрить, затем проверяют. Потом снова зубрежка и снова проверка. И так двадцать лет. Но этим занимается лишь крошечная часть мозга. Люди же должны задействовать весь свой мозг. Именно это возвышает нас над животным царством.

5. Работа. С 7 утра и зачастую до 10 вечера мои дети «работают». Они весь день сидят в классе, почти не двигаясь, а потом нередко работают над домашними заданиями, пока не уснут. Они учатся упорно трудиться. Однако…

Однако если вы уже во взрослом возрасте хотите преуспеть, заниматься творчеством, научиться переживать провалы и «продавать» свои идеи, если вы хотите научиться придавать своей жизни направление, вам нужно РАЗУЧИТЬСЯ.

Как разучиться тому, чему вас учили в школе?

1. Игра. Игра (как бы вы ни определяли это слово) снижает стресс, поощряет творческие порывы, делает людей счастливее. Это весело. И в этом нет ничего плохого.

Может быть, многие люди думают, что они просто обязаны работать, иначе они будут непродуктивны. Когда они не заняты «делом», у них начинается стресс. Ведь нас подсаживают на работу в школьные годы.

Во что и с чем нужно играть? Не знаю! Во что и с чем хотите. Сходите в музей. Посмотрите фильм в середине дня. Мочитесь в общественных местах, фотографируйте результаты, а потом устройте выставку. Кому какое дело?

Домашнее задание: придумайте пять способов «поиграть» сегодня.

2. Творческие занятия. Иногда меня утомляет написание этого блога. Тогда я занимаюсь чем-то еще. Рисую. Или планирую избирательную кампанию в Конгресс! От этого моему мозгу становится приятнее. Я буквально чувствую, как зажигаются нейроны. Мозг чувствует, что я его люблю. И каждый день я стараюсь занимать упражнениями разные части мозга.

Домашнее задание: придумайте что-то, что позволит вам проявить свою творческую натуру сегодня (за пределами обычного рабочего графика).

3. Дружба. Вовсе не обязательно дружить только с теми с людьми, что непосредственно рядом с вами. Так было лишь в школьное время. Теперь мы можем дружить с людьми, которые нас любят и которых любим мы сами.

4. Никакого перфекционизма. Одна знакомая как-то говорила мне, что хочет поехать в Париж, потому что именно там она будет способна писать картины. Прошло 20 лет, и она так и не притронулась к своим краскам.

Умение жить с несовершенством дает нам гораздо больше возможностей. И помогает нам больше любить самих себя и не испытывать так часто чувство стыда – что приводит к более честной жизни и более глубоким отношениям. Перфекционизм – это клетка, в которой заперто наше счастье.

Я потерял много друзей, когда перестал притворяться, что я идеален. Я боялся, что людям это не понравится, и я был прав. Это нормально (см. п.3).

В конце концов, вся жизнь – это скульптура, вырезанная ножом несовершенства. Осознание этого позволяет нам быть добрее к хаосу, который мы видим вокруг. Просто жить – это совсем непросто.

5. Выдумывайте всякую фигню. Факты – это для нудных людей. Любой факт я могу найти в Google. От этого я не становлюсь глупее. Это освобождает в моем мозгу пространство для чего-то более веселого. Я читаю лишь о том, чем увлечен. А то, что мне не интересно, но может понадобиться в любую секунду, я всегда смотрю в интернете. (Карл Великий родился в 742 году. Спасибо, «Википедия»!) Так что читайте лишь то, что вам интересно.

6. Независимость. И этому тоже не учат в школе. Поэтому трудно научиться этому, будучи уже взрослым. Мы теряем привычку к этому. Но как только вам удается научиться быть творческой личностью, поддерживать позитивную дружбу, придумывать идеи, быть несовершенными, вы также учитесь продвигать свои идеи среди людей, которые в них могут поверить. Это начало независимости. Это означает, что вы получаете жизненный «диплом» и ключи от царства. Начните «разучиваться» прямо сегодня. Эта задача не только для детей.

Джеймс Алтучер – глава хедж-фонда, инвестиционный консультант и популярный блоггер, автор нескольких книг. В своем блоге он подвергает сомнению устоявшиеся истины и предлагает альтернативы.

ideanomics.ru/?p=735

19 коментарів

Сергій Янушевський
Все залежить від самої людини, але якщо математику примушують зубрити, то це вже щось не те, на кшталт того, як мочитися в громадському місці…
Сергій Куриляк
Сергій, що Ви маєте на увазі все залежить від самої людини?
Моя думка така що людині потрібно давати незалежність з самого раннього віку. Звісно до певного періоду розвитку за всіма дітьми потрібно спостерігати. Не все ідеально в тому, що сказано. В мене завжди виникає питання стосовно того хто встановив правила по яким дитина розвивається, здобуває певний досвід і знання? Ми ж бачимо, що наше суспільство далеко від ідеалу. Визнаю, що в мене недостатньо знань щоб стверджувати.
Чи потрібно так рано відправляти дитину в школу а потім в університет? Який буде результат в 17 років якщо порівняти дитину яка почне навчатися з пізнішого віку аніж з раннього віку? Як мотивувати дітей?
Сергій Янушевський
Вірно кажеш. Як на мене в школу, можливо і потрібно, а ось вже в університет, то інша справа. Особисто я вважаю, що школа повинна бути не більше 10 років, а потім щоб людина поступала спочатку в коледж(технікум) на 4 роки, а вже після цього в університет(за потребою). От якраз тоді це вже буде повністю сформована особистість, яка буде знати чого вона хоче і чи потрібна їй вища освіта взагалі!
Сергій Куриляк
10 років? щось дуже багато але питання які цих 10 років. Як на мене то це знушання над дітьми, коли дитина сидить в школа до 2 або 3 години (з 8 ранку) а потім ще приходить додому і робить домашнє завдання години 2 — 3, може більше, залежно від багатьох факторів. І будь ласка, не кажіть мені щось про дисципліну). Я в це не вірю. Я зустрічав людей які були все життя недисципліновані а потім за 2 роки мінялися і ставали прикладом.
На маю думку до 12 років ніяких домашніх завдань, а вже після школи що більше підходить дитині, або спорт, або ігри, можливо творчість.
Наступне моє питання, навіщо коледж а потім університет? Навіщо взагалі коледж? Звісно потрібно отримати попередні знання і досвід але чи потрібно на це потрати 10 з лишнім років?
Часто я зустрічаю людей, мені здається вони на стільки розумні, наче вчилися все життя. Ні! Це ті люди, які люблять свою справу і вдосконалюються заради найвищої мети. Їм університет непотрібен. Вони самі собі університет. Ще раз кажу, напрямок можливо і потрібен але потрібно бути обережним, щоб бачити куди спрямувати особистість. Інколи краще не чіпати). Дякую.
Святослав Вишинський
Якби Ви не отримували домашніх завдань у школі, в т.ч. до 12 років, то Ви не стали би зараз тим, ким Ви є. Навчання потребує зусиль, це не тільки розвага.
Сергій Янушевський
10 років я взяв, як середнє по Європі, думаю це оптимальний варіант. Так домашні завданням до 4 класу можна і не задавати, але з 5 вони повинні бути. З 8.30-9.00 на уроках думаю це також оптимальний варіант(батьки йдуть на роботу і можна дітей зібрати до школи). 6 чи 5 уроків, то думаю не так вже і важко висидіти, головне щоб не 7. А якщо дитина витрачає 2 години на домашні завдання, так це ж прекрасно, вона має купу вільного часу потім(або до)! Зараз діти витрачають набагато більше… От коли ми повернемося до 1-2 год. (це максимум!) на ДЗ, то це вже будуть позитивні зрушення в системі освіти! А про вищу освіту то окремий діалог…
Сергій Куриляк
Сергій, ключеве слово ВІДСИДІТИ )).
Сергій Куриляк
І ще одне, декілька місяців тому прочитав книгу СОН, про сон. Вчені фізіологи стверджують, що для нормальної роботи мозгу і їх розвитку, дитину (тай доролослого теж) будити вранці неможна, вона повинна сама пробуджуватися від швидкого сну. Сучасна система освіти латає свої дірки як може. І це не тільки в нашїй країні.
Сергій Янушевський
це точно! Хоча, зустрічаю тих не зміг висидіти за партою і які пішли зі школи у ЦОМ, зараз вони жалкують…
Сергій Янушевський
Ну а на рахунок пробудження, то приведу три приклади, свій та двох моїх сусідів, з права та зліва. Сам я лягав рано тому і пробуджувався о 6.30-6.55, як коли. А от на рахунок сусідів, то одна родина має одну дитину і та дозволяє собі лягати пізно, знаю тому що коли вона розстеляє диван це має характерний звуковий супровід, через який я прокидаюся. А на ранок, година 8, чую як дитина кричить, щоб її «не тягали, як коняку», бо вона спати хоче. А друга родина має 6 дітей...і о 9 годині там вже тиша, а на ранок спокійно без галасу йдуть до школи…
Сергій Куриляк
Мені собаки не дають спати, під вікнами лають, я купив собі беруші. Довго вже користуюсь. Вихід є.
Сергій Куриляк
Я не казав що навчання це розвага, хоча отримати насолоду від навчання було б непогано. Все потребує зусиль, буквально все, не тільки навчання але на все є свій певний час. В багатьох країнах Західної Європи домашнє завдання не задають, не думаю, що там люди нерозумні. Так, можливо, якщо б не задавали домашнє завдання я б був іншим, можливо кращим.
Святослав Вишинський
Західна Европа інтелектуально стрімко деградує в порівнянні навіть із поч. XX ст., це не показник. Якщо суспільство ставить перед собою великі цілі, то воно важко до них іде. Якщо ж у суспільстві панує ліберальний підхід «жити сьогоднішнім днем», то рано чи пізно його розвиток зупиниться і повернеться в протилежний бік. Наш час це і демонструє.
Ольга Мороз
Домашні завдання потрібні заради розвитку в дитини самодисципліни і самоконтролю, не говорячи вже про поглиблення і закріплення знань отриманих на уроці
Сергій Куриляк
Ну це ж не армія. Це навчання, дуже тонкий процес. Закріпити знання отримані на уроці можна і завтра, я не поспішаю. Перегружаючи свій слабкий процесор, грубо кажучи, призведе до тотального згорання, особливо коли дитина ще не розуміє навіщо їй взагалі вчитися, та і домашнє завдання.
Святослав Вишинський
«Домашні завдання не задають учням Мигівського навчально-виховного комплексу Вижницького району. Такий експеримент триватиме щонайменше до 2015 року. У школі створили чотири експериментальні класи, учні яких не виконують домашні завдання з усіх предметів. Іноді їм задають вправи додому, але виконувати їх можна лише за бажанням». («Молодий буковинець» via «Стрічка»).

Сергій Куриляк
Якими фактами Ви керуєтесь кажучи про інтелектуальну деградацію? Я не розумію. Недостатньо вчених, погані університети? З власного досвіду скажу що навчаються там дуже розумні студенти і їх дуже багато, якщо Ви розумієте про що я кажу. Не думаю що Західна Європа стрімко деградує.
Нічого не казав про сьогоднішній день, я обговорюю підхід, мотивацію і те що саме спонукає до бажання навчатися. Грубо кажучи, не все чого багато завжди якісне. Суспільство не стоїть на місці, кожне нове покоління, *НОВЕ*, тобто інше. Я б не став порівнювати, наприклад, страхи минулого і сьогодення.
Що саме наш час демонструє?
Ольга Мороз
Основною помилкою сучасної освіти є нездатність ідинтифікувати рівень готовності учнів до школи. Всі як один зобов«язані іти до школи досягнувши відповідного паспортного віку. А важливішим є психологічна готовність майбутнього учня до навчання. Не розроблена методика діагностування готовності до навчання. Педагоги обмежуються наступними вимогами: здатністю тримати ручку в руках та висидіти, в прямому сенсі слова, 45 хвилин. Єдине, що нас спасає — відвідування дитячого садка, де частково розвивають дисципліну. Про виникнення вмотивування, спонуки та бажання вчитися — системи їх розвитку не те що не описані, невідомі навіть психологічні структури на яких вони базуються. Можна сказати лише одне, якщо повезло з батьками та вчителями, учень матиме шанс стати Особистістю. А от якості якими мають характризуватись батьки і вчителі — достатьньо не описані…
Сергій Куриляк
Ольга, я Вас підтримую!
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте